RSS лента

АлександрСлепов

Божественная полька и др.

Оценить эту запись
Цитата Сообщение от igor_ua Посмотреть сообщение
Немного об украинском "радикальном пятидесятничестве":


Позицію влади можна краще зрозуміти у світлі того факту, що в 1920-1930-х роках на Поліссі ширилася своєрідна занархізована відміна радикального п’ятдесятництва, яке можна було б назвати п’ятдесятництвом „народним” на противагу „поміркованому”, „ортодоксальному” п’ятдесятництву, що його репрезентував лодзький Союз громад ХВЄ – так само як, скажімо, в США існує, з одного боку, відносно респектабельне п’ятдесятництво, представлене „Божими зібраннями” й „Церквою Божою”, а з іншого – різного роду екстравагантні snake-handling sects тощо. Як зазначатиме після війни баптистський проповідник Микола Германович, „виділились одразу два напрямки п’ятдесятництва – поміркований і крайній. Поміркований мало чим відрізнявся від баптистів (тільки хрещенням із знаменням інших мов). А крайній відрізнявся і від поміркованого, і від баптистів”.
У "радикалов" возникли проблемы с пророчествами:

„Пророків”, очевидно, намножилося стільки, що на другому з’їзді п’ятдесятників у Кременці спеціяльно розглядалося питання про те, чи бувають істинні пророки, а якщо так, то в яких справах слід до них звертатися і що робити з пророками фальшивими: „Вирішено, що можуть бути істинні пророки на основі Слова Божого, та тільки їх треба випробовувати”. Тоді ж таки ухвалено не визнавати „духовного рукоположення” (тобто самопроголошення „пресвітерами” чи „єпископами” під дією Духа), а тільки „природне”, яке виконують інші пресвітери.
О взглядах на военную обязанность:

Отже, серед характерних особливостей „радикального” п’ятдесятництва можна назвати, по-перше, сильний соціяльний радикалізм. Передовсім ідеться про гостре поборювання військової служби, яку лодзький Союз ХВЄ не заперечував категорично й називав справою сумління кожного окремого віруючого. Подекуди, якщо вірити донесенням місцевих органів влади, мали місце навіть виступи проти податків, приватної власности тощо. По-друге, в радикальному п’ятдесятництві бачимо особливу рясноту „дарів Святого Духа”, починаючи від уздоровлювання хворих та виганяння бісів і закінчуючи „держанням змій”, велику кількість безконтрольних бродячих пророків із власними екстравагантними поглядами тощо. По-третє, народне п’ятидесятництво відзначалось гострим есхатологізмом, причому особливо популярна була ідея про те, що Церква Божа буде забрана („вознесеться”) на небо напередодні пришестя Антихриста.
Харизматы - всего лишь повторение истории:
Нарешті, по-четверте, дуже типовою особливістю народного п’ятдесятництва було доведення до крайности екстатичного характеру п’ятдесятницького культу: на моліннях, наприклад, часто мали місце екзальтовані танці під вокальну музику („божественні вальси”, „божественні польки” тощо), доречність яких обґрунтовували посиланням на приклад царя Давида (2 Цар. 6: 16-22).
Были и течения где брали православную обрядность:

Субсекти, течії та угруповання, що виникали на ґрунті „народного п’ятдесятництва”, здебільшого мали ефемерний характер і давно канули в Лету. Лише про деякі з них збереглися уривчасті згадки в архівних документах, тогочасній пресі тощо. Наприклад, дещо тривкіший характер мала секта „карпівців” у селах Лешнівка та Карасин Ковельського повіту. Заснував її певний Карпо Бабій, який спочатку належав до Союзу ХВЄ, а в 1932 р. порвав з ним і заснував власну течію, що на 1938 р. налічувала близько 150 чоловік. Особливістю карпівців було те, що вони не відкидали православної обрядовости й ходили на православні богослуження, а проте визнавали священство всіх вірних і після відправи в церкві влаштовували власні моління, де практикувалося хрещення Духом та говоріння незнайомими мовами. Станом на 1949 р. карпівців, за даними радянських органів, було ще близько 75 чоловік.
Ряса, танцы и немного обнаженки (кстати, в России было схожее движение):
Певного розголосу набула діяльність п’ятдесятницького ватажка Адріяна Бугая з с. Люхча Сарненського повіту, який казав, що в ньому перебуває дух Христовий, і вважав себе покликаним „доповнити Євангелію”. Бугай спорудив у Люхчі спеціяльний вівтар, на якому стояв хрест, зірка Давида й семисвічник. Під час богослужень він уживав православного облачення, а „радіння” з танцями, які він влаштовував із своїми послідовницями, дали привід для притягнення його до суду за звинуваченням у сексуальних оргіях. Матеріяли справи свідчать, що ці закиди були не зовсім справедливі, але все ж доводять, як далеко відходили, бувало, сектанти від норм традиційної доброзвичайности. Так само, скажімо, в с. Бронники та Лукарівка на Рівненщині п’ятдесятники, прозвані „скакунами”, під час екстатичних танців нерідко скидали з себе одежу, мотивуючи це тим, що як Адам і Єва до гріха не чули сорому, так і вони, „відкуплені Христом”, не мають чого соромитись.
- - - Добавлено - - -

Длятех, кто не хочет привязываться ко мне и моим цитатам - в первом сообщении я добавил ссылку. Повторю здесь Academia.edu
Категории
Без категории

Комментарии